Мрії і сподівання натхненників і організаторів свята української пісні і танцю на малій батьківщині славетного диригента і композитора здійснилися! 17 вересня 2017 року у неймовірно теплий сонячний день у селищі Березна Менського району на Чернігівщині відбувся Перший обласний фестиваль пісні і танцю імені Григорія Верьовки. Сюди з’їхалися аматорські та професійні колективи з усієї області – і Співоче поле, що так довго чекало свята, ожило! Тут розгорнулися виставки місцевих майстрів і дитячих мистецьких навчальних закладів, святково вбрані люди заповнили площу, артисти у національних костюмах додавали колориту й урочистості дійству, бадьорила й підносила настрій енергійна музика духового оркестру.

Серед почесних гостей – народний депутат України Олег Купрієнко, голова Чернігівської обласної ради Ігор Вдовенко, депутат Чернігівської обласної ради Василь Леоненко, директор Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської облдержадміністрації Олександр Левочко, секретар Національної музичної спілки України, директор Чернігівського музичного коледжу імені Л. Ревуцького,заслужений діяч мистецтв України Володимир Суховерський, директор Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм Сергій Теребун, голова Менської райдержадміністрації Валерій Щукін, голова Менської ОТГ Геннадій Примаков. Приймаючою стороною виступила Березнянська селищна рада на чолі з головою Ольгою Романченко. Прибув на свято і відомий скульптор, заслужений художник України, доктор мистецтвознавства Михайло Белень, автор відновленого пам’ятника композитору, урочисто відкритого у центрі селища 19 травня цього року. «Григорій Гурійович Верьовка, 1895-1964, видатний український композитор, хоровий диригент, педагог, народний артист України, лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка» - викарбувано на постаменті.

Біля пам’ятника і відбулося урочисте відкриття фестивалю, про яке оголосив його натхненник, ініціатор і режисер Олег Васюта, заслужений діяч мистецтв України, доктор філософії, мистецтвознавець. Тут відбулася і знакова розмова. З огляду на велич постаті Григорія Верьовки, який у воєнному 1943 році заснував професійний народний хор, що згодом прославляв українську пісню по всьому світу, було вирішено рухати фестиваль у напрямку національного, всеукраїнського статусу. Задля цього народний депутат Олег Купрієнко зі свого боку береться включитися у бюджетний процес і пролобіювати закладення коштів на майбутній фестиваль у державному бюджеті наступного року. До кошторису приєднається і обласна рада – ідею активно підтримав голова обласної ради Ігор Вдовенко. І звичайно, депутат обласної ради Василь Леоненко, уродженець Березни і справжній патріот своєї малої батьківщини, працюватиме над цим питанням.
Концертну частину фестивалю української пісні і танцю імені Григорія Верьовки відкрила артистка розмовного жанру Чернігівського обласного філармонійного центру Олена Белеванцева поезією Кузьми Журби «Посвята» - присвяченій композитору та його рідній землі. Високохудожній рівень задали фестивалю професійні колективи, які виступили зі святковими програмами - Академічний народний хор Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України Володимир Коцура, капела бандуристів ім. Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру під керівництвом заслуженої артистки України Раїси Борщ та заслуженого працівника культури України Миколи Борща. Вела програму відома диктор обласного радіо Віра Лисиця. Урочисті заходи впродовж дня супроводжував духовий оркестр Чернігівського філармонійного центру під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України Анатолія Ткачука.

До самого вечора тішили публіку самодіяльні і професійні артисти самобутніми мелодійними і запальними, але завжди глибокими і змістовними українськими піснями, колоритними танцями, яскравими костюмами. Такий фестиваль важливий не лише як мистецька подія, не тільки як потужний засіб духовного відродження, але і як можливість економічного і культурного розвитку самого селища, яке стає столицею свята. Постать Григорія Верьовки, що прославляв українську пісню і саму Україну на весь світ, є сьогодні символом і поштовхом для єднання місцевої громади задля відродження колишньої слави і майбутнього процвітання.

Колись вечорами все селище бриніло піснями від краю до краю – так розповідають люди. Тож не дивно, що Григорій Верьовка сформувався як творець на пісенній ниві саме тут. До речі, молоді люди у селищі вітаються з незнайомими людьми на вулиці – і це надзвичайно приємно. Кажуть, що так їх навчають у місцевій школі. Звідси і починається культура – з чемного спілкування, з поваги до себе і гостей. І започаткований фестиваль може стати святом загальнонаціонального рівня, яке дасть стимул для розвитку цікавого містечка з його амбітним населенням, де колись співали всім селом вечорами і де зростають генії, що прославляють свою землю.

Віра Лобановська

Довідково:
Григорій Гурійович Верьовка народився 26 грудня 1895 року у селищі Березна на Чернігівщині. У сім’ї було тринадцять дітей – 7 хлопців і 6 дівчат. Григорій народився восьмим. Його батько Гурій Іванович був музикантом-самоучкою і диригентом, який вводив сина у музичнийсвіт з дитинства. З 1903 по 1906 роки Григорій навчався у Березнянській церковно-парафіяльній школі, а потім у Чернігівській духовній школі при Троїцькому монастирі, а по її закінченні – в Чернігівській духовній семінарії. Співав у дитячому архієрейському хорі Троїцького монастиря, а потім в хорі Чернігівської семінарії, де почав виконувати обов’язки диригента. В цей час виникає вірна дружба з Павлом Тичиною, що у подальшому вилилася у велику кількість чудових пісенних творів. 
У 1916-17 роках працював писарем при конторі Маріупольського металургійного заводу. З 1918 по 1933 роки навчався композиції і хоровому диригуванню у класі Б.Л. Яворського в інституті ім. М.В. Лисенка, керував аматорськими хорами, студією і музпрофшколою імені М.Д. Леонтовича. 1934-1941 роки – викладач, доцент Київської консерваторії, керівник хору заводу «Більшовик». 1941-43 роки – науковий співробітник Інституту фольклору та етнографії АН УРСР, художній керівник хорового ансамблю Будинку офіцерів м. Уфи. 

З 11 вересня 1943 року організовує Державний Український народний хор. 1946 рік – звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР; 1947 рік – звання профессора Київської консерваторії; 1948 рік – присуджено Державну премію СРСР, нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора; 1951 рік – нагороджений орденом Леніна; 1953 рік – нагороджений орденом «Знак пошани»; 1960 рік – присвоєно звання Народного артиста УРСР, нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

Стаття по темі: «Слався край Григорія Верьовки!»