Музичне життя країни демонструє постійне зростання уваги громадськості до проблем філармонійно-концертної діяльності, як за її змістом так і за формами її втілення. Зрозуміло, колосальне прискорення духовного оновлення “постмайданної” України ставить якісно нові вимоги до філармонійної справи і постановка питання щодо місця і ролі української філармонії у системі художньої культури сучасного суспільства - є цілком природним. До того ж, “комп’ютерна революція! Створила абсолютно відмінну від попередньої епохи інтелектуальну реальність, що також суттєво впливає на комунікаційні процеси в сфері музичного мистецтва в цілому. В цьому контексті, історично усталені форми концертного життя зазнали впливу всіх проявів технопрогресу ХХІ століття. То ж, розгортання загальнонаціонального дискурсу за умовною темою: “Філармонія і час”, започаткованого на фаховому рівні журналістом “Музика” - актуальна проблема українського культуротворення новітньої доби. Нам потрібен обмін конкретним досвідом роботи різних філармоній України. Це тлумачення не викликає сумніву в професійному музичному середовищі. В цьому сенсі, Чернігівський обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм - є виявом новітнього модусу музично-виконавської та концертно-просвітницької діяльності (генеральний директор, художній керівник С.І.Теребун). Створений на зламі тисячоліть (2000 року), філармонійний центр став прикладом творчого підходу до вирішення низки взаємопов`язаних і структурно зумовлених цілей філармонійної роботи.

Не дивлячись на складні соціально-економічні процеси 90-х рр. ХХ ст., пов'язані зі стрімким переходом на ринкові засади економічного устрою, в регіональній сфері музичної діяльності сформувався цілий ряд позитивних тенденцій. В цьому контексті, генеруючу роль відіграло створення новітнього модусу філармонійної діяльності - Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм (2000 рік), а також вагоме нарощення в царині підготовки мистецьких кадрів навчальними закладами області (в першу чергу Чернігівським музичним училищем ім. Л.М. Ревуцького). Приміром, хор училища під орудою відомого українського хормейстера Л. Боднарука, ставав неодноразовим лауреатом як республіканських, так і міжнародних конкурсів та фестивалів. Наявність високохудожніх учнівських колективів ставила на порядок денний питання їх подальшої музичної професіоналізації. З іншого боку, діяльність висококваліфікованих музичних кадрів регіону, в першу чергу, диригентів Л. Боднарука, М. Сукача, А. Ткачука, В. Суховерського, В. Дашковського, О. Шевчука, І. Кішмана, М. Гончаренка, В. Фалалєєва, Є. Савчука, Л. Дичко, М. Кречка, А. Лащенка, В. Лисенка, О. Жигунова та ін. Сприяла об'єднанню зусиль щодо пошуку альтернативних форм поширення музичного мистецтва за нових умов, що склалися в державі.

Предметом діяльності новоствореного філармонійного центру стало втілення різноманітних художніх практик, а також започаткування нових. Виходячи зі специфіки музичної діяльності, їх можна виокремити у декілька автономних груп, об'єднаних на основі спільних завдань щодо поширення музичного мистецтва.
До першої групи віднесемо філармонійну роботу, що створилася в часі:
- організація симфонічних, хорових, камерно-інструментальних сольних концертів;
- реалізація творчих програм окремих композиторів та музичних виконавців;
- проведення музичних фестивалів, конкурсів, оглядів, презентацій тощо;
- співпраця з творчими спілками, професорсько-викладацьким складом початкової, вищої і середньої ланок музичної освіти шляхом проведення майстер-класів відомих діячів музичного мистецтва та виступів мистецьких творчих колективів навчальних закладів України;
- діяльність дитячої філармонії як важливої складової музично-виховного процесу з наступним формуванням загального обширу концертно-виконавської сфери.

Другу групу проблем становить синтез різних видів мистецької діяльності, що ґрунтується на основі театральної, циркової, естрадно-молодіжної культури і втілюються в організації музичних вистав, театралізованих видовищ, фольклорних дійств, розважальних програм, малих театральних форм тощо.

Третю групу загальної проблематики діяльності філармонійного центру складають питання, що спрямовуються на поширення власної творчої продукції: видання каталогів, анотацій, рекламних проспектів, нотних матеріалів, відео-кліпів, надання рекламних послуг підприємствам, організаціям, банкам; застосування у рекламних цілях та квитковому господарстві комп’ютерних технологій тощо.

Таким чином, нові соціально-економічні умови суспільного життя сформували ряд проблемних вимог, які необхідно було вирішувати в рамках регіональної програми розвитку філармонійно-концертної діяльності, спрямованої на відродження української національної культури, популяризацію українського та світового музичного мистецтва симфонічного, хорового, духового, камерно-інструментального, вокального, народного, естрадного та ін. При цьому, необхідно враховувати, що формула розподілу коштів на галузь культури з 2015 року припинила свою дію, і на відміну від інших галузей соціально-гуманітарної сфери заклади культури, в тому числі філармонійний центр, утримуються і фінансуються в межах наявного фінансового ресурсу місцевих бюджетів, тобто в межах власних доходів місцевих бюджетів. Ця обставина спонукала дирекцію філармонійного центру посилити увагу до питань щодо результативності творчої та господарської діяльності по ефективному використанню бюджетних коштів. І тут, головну увагу було зосереджено на розширенні фінансово-господарської та творчої спроможності філармонійного центру.

В цьому сенсі важливою подією стало створення продюсерського центру, який об’єднав весь матеріально-технічний та творчий ресурс філармонійного центру. Персональна відповідальність за міжнародне співробітництво, творчі зв’язки з обласними філармоніями, мистецькими колективами, які мають статус національних, відділами (управліннями) культури і туризму райдержадміністрацій та міських рад Чернігівської області, підприємствами, установами, організаціями, вищими навчальними закладами та загально-освітніми навчальними закладами міста і області, стали основою діяльності вищезазначеного продюсерського центру.

Тож, на сьогодні, маємо, зокрема, угоду про співпрацю з продюсерською агенцією «Eurospektacles sari» (м.Женева, Швейцарія), відновлено співпрацю з Гомельською обласною філармонією (м.Гомель, Республіка Білорусь), мерією м.Меммінген (м.Меммінген, Німеччина), університетом Шльонської політехніки, політехнічним університетом м. Щецин (Польща). В стадії розробки знаходиться співпраця з фондом «Устойчивое развитие Болгарин» (Міжнародний творчий проект «Слов’янський світ» Болгарія), а також з центром латиської культури про щорічну участь творчих колективів філармонійного центру у концертному циклі «Музичний серпень в Даугавпілсі» (м. Даугавпілс, Республіка Латвія). Запроваджено обмінні концерти з обласними філармоніями України: Житомирською, Рівненською, Волинською, Черкаською, Одеською, Львівською та співробітництво з Національними колективами України: духовим оркестром, народним хором ім. Г. Верьовки, хоровою капелою «Думка», оркестром народних інструментів, капелою бандуристів ім. Г.Майбороди, Національною музичною академією України ім. П. І. Чайковського, Національним університетом «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка та багатьма творчими колективами України. Великі надії покладаються на розвиток і запровадження сучасних методів роботи в сфері реклами, продажу квитків та проведення маркетингових досліджень із залученням сучасних ІТ-технологій, забезпечуючи їх відповідним юридичним супроводом. Поновлено проведення Відкритого конкурсу молодих виконавців «СіверТон». З переможцями якого укладається річний контракт на роботу у філармонійному центрі.

Підвищення ефективності творчої та господарської діяльності філармонійного центру, дозволило віднайти додаткові кошти на оновлення сценічних костюмів, декорацій, звукопідсилюючої апаратури. Важливу роль у донесенні високохудожнього творчого продукту філармонійного центру відіграє наявність власного філармонійного транспорту. Передача комфортабельного автобусу Чернігівською облдержадміністрацією, значно підсилила власну організаційно-творчу спроможність. Проводиться облаштування власної студії звукозапису. Сформовано режисерсько-постановчі групи, які оперативно реагують на різноманітні запити слухацької аудиторії.

Цілеспрямована робота продюсерського центру дозволила нам досягти кращих результатів у проведенні гастрольно-концертної діяльності, яка в порівнянні з 2015 роком зросла на 55 %. Додатковим свідчення цього стало присудження Союзом Національних бізнес-рейтингів - «Золото рейтингу» серед суб’єктів господарювання України у номінації «Ділова активність» та «Золото рейтингу» у номінації «Фінансові показники успішної діяльності». Зрозуміло, головну роль у нарощенні фінансово-господарського арсеналу філармонійного центру відіграє творча діяльність власних мистецьких колективів. Приміром, академічний симфонічний оркестр «Філармонія» (художній керівник та головний диригент, заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач), яскраво виявляє себе в організації міжнародних фестивалів класичної музики «Сіверські музичні вечори» (проведено 16) за участю провідних вітчизняних і зарубіжних виконавців. Пропаганді творчості українських композиторів, зокрема М. Лисенка, К. Домінчена, Д. Клебанова, С. Борткевича, М. Скорика, Є. Станковича, І. Карабиця та ін. Важливою подією в музичному житті Чернігівщини стало перше виконання спільно з Національною академічною хоровою капелою «Думка» (художній керівник та головний диригент Лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка, народний артист України Є. Савчук) «Реквієму» В. Моцарта, «Реквієму» Дж. Верді, концертної версії «Страстей від Матвія» І. С. Баха, здійснення світової прем’єри «Stabat mater» нідерландського композитора П. Ван Гуліка (спільно з академічним камерним хором ім. Д. Бортнянського), відродження творчості українського композитора С. Борткевича.

Академічний камерний хор імені Дмитра Бортнянського (художній керівник та головний диригент Іван Богданов) здійснив унікальний творчий проект, пов’язаний з записом всіх хорових концертів геніального українського композитора Дмитра Бортнянського, що стало вагомим внеском у формування музичної україністики XXI століття. До того ж, поширення української хорової спадщини М. Березовського, А. Веделя, М. Вербицького, М. Лисенка, К. Стеценка, М. Леонтовича та ін., піднесення хорової культури регіону шляхом участі у престижних республіканських і міжнародних фестивалях і конкурсах таких як «Музичні прем’єри сезону», «Київ-музик-фест», «Карміна» (Польща) розширює творчий діапазон колективу.

Академічний ансамбль пісні і танцю «Сіверські клейноди» (художній керівник та головний диригент, заслужений діяч мистецтв України Сергій Вовк) є прикладом новітніх пошуків в галузі музичного фольклору, переосмисленні традиційних форм мистецького вияву народно-пісенної культури України. Колектив виявляє глибоку здатність щодо втілення української музичної спадщини в художніх формах, яка пасує сучасним запитам слухацької аудиторії.
Академічний народний хор (художній керівник та головний диригент, заслужений діяч мистецтв України Володимир Коцур) ґрунтує свою діяльність на мистецьких принципах, які відбивають музично-пісенну культуру Чернігівщини і, по-праву, є наступником кращих надбань хорової культури України, пов’язаної з іменами Григорія Верьовки, Анатолія Авдієвського, Анатолія Пашкевича та інших славетних хормейстерів нашого часу.

Духовий оркестр (художній керівник та головний диригент, заслужений діяч мистецтв України Анатолій Ткачук) відтворює колосальний обшир духової музики різних стилів і напрямів. Авторитет Анатолія Ткачука як композитора, оркестровника, диригента, фундатора сучасної музично-оркестрової культури України - незаперечний.

3 листопада 2017 року у Центральному будинку офіцерів Збройних Сил України під головуванням першого заступника Міністра оборони України Івана Руснака відбулося засідання комітету з присудження премії імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення тематики у творах літератури та мистецтва з метою конкурсного відбору лауреатів премії. У конкурсі на здобуття премії імені Богдана Хмельницького, який проводиться у Міністерстві оборони України дев’ятий рік поспіль, взяло участь тридцять претендентів у п’яти номінаціях (література, кіно, образотворче, музичне, театральне мистецтво). Основний критерій, який висувалися до творів є їх актуальність, кореляція з нинішніми подіями щодо захисту України від зовнішнього ворогу в ході антитерористичної операції. Лауреатом премії імені Богдана Хмельницького, за рішенням Комітету, став художній керівник та головний диригент духового оркестру Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм, заслужений діяч мистецтв України Анатолій Ткачук за марші «Гордість України», «Героям Слава!», «Переможець» у номінації «Музичні твори військової тематики».

Новим напрямом діяльності оркестру є втілення різних національних форм музично-інструментального виконавства. Зокрема, це стосується витоків музикування українського та інших народів світу.

Капела бандуристів імені Остапа Вересая (художній керівник та головний диригент, заслужена артистка України Раїса Борщ) йде шляхом, який відбиває давні кобзарські традиції України. Гнучке поєднання повного складу бандурного оркестру, мішаного хору створює додаткові умови для різноманітних репертуарних пошуків. Діяльність колективу у співпраці з лауреатом Національної премії України імені Т. Г. Шевченка, народним артистом України Василем Нечепою - є яскравим виявом кобзаротворення XXI століття.

Важливою ознакою організаційно-творчих шукань філармонійного центру на сучасному етапі стала поява нового мистецького колективу - джазового оркестру «BissQuit:» (керівники Микита Гірня та Дмитро Теребун), створеного без залучення додаткового бюджетного фінансування. Перші концерти оркестру виявляють високу зацікавленість творчої молоді Чернігівщини у співпраці з колективом.

Створення джазового оркестру дало можливість відмовитись від фонограм і виконувати музичні твори у супроводі оркестру концертним виконавцям обласного філармонійного центру, серед яких імена залужених артистів України Володимира Гришина, Сергія Сулімовського, лауреатів всеукраїнських та міжнародних конкурсів Івана Берізки, Марини Маккей, Ольги Печко, Тетяни Олійник, Сергія Гладарьова, В’ячеслава Мацвійка, Іванни Коцур та ін. Виступи артистів користуються постійним попитом слухацької аудиторії. До того ж, сучасні театралізовані програми молодого режисера Дмитра Обєднікова лише сприяють цьому.

Суттєвим напрямом діяльності філармонійного центру залишається робота по здійсненню музично-творчої професіоналізації дітей та молоді. Зокрема, при академічному камерному хорі ім. Д. Бортнянського розпочав свою діяльність концертний хор хлопчиків. При академічному ансамблі пісні і танцю «Сіверські клейноди» успішно функціонує дитяча мистецька студія. Цей напрям роботи дозволив нам відродити діяльність дитячої філармонії, яка має давню мистецьку традицію в Україні. Участь в діяльності дитячої філармонії дозволяє дітям опановувати основами вокального мистецтва, народного танцю, різними формами сценічного руху, ритмікою тощо. Концерти дитячої філармонії користуються великим успіхом у глядацької аудиторії.

Важливою ознакою сучасного філармонійного менеджменту стало запровадження абонементної системи, зокрема фортепіанного, вокального, камерно-інструментального та хореографічного. Приміром, хореографічний абонемент «Світ танцю» проходить за сприяння Київської муніципальної академії танцю імені Сержа Лифаря (ректор - заслужений діяч мистецтв України Андрій Лягущенко). В рамках цього проекту є можливість побачити «Український диптих» на музику К. Данькевича та Є. Досенка (хореографія та постановка заслуженого артиста України Дмитра Клявіна та Вадима Сабодаша, ідея Андрія Лягущенка), балет Л. Деліба «Коппелія» у постановці народного артиста України Сергія Бондура, балет на одну дію Є. Досенка «Зимова казка» у постановці заслуженого артиста України Олександра Нестерова та Лілії Мельничонок за мотивами хореографії П. Вірського.

Європейська практика розгортання абонементної системи довела свою життєспроможність. І в цьому переконує робота філармонійного центру. Лише у фортепіанному абонементі слухачі мали неповторне спілкування з відомими музикантами України: народною артисткою України Л. Марцевич, заслуженими артистами України Г. Дем’янчуком, А. Кащенко, Ю. Котом, лауреатом міжнародних конкурсів Б. Федоровим, І. Алексійчук, А. Фандеевою, Н. Борисенко, А. Баришевським, І. Седюком, О. Копелюком. А у вокальному абонементі - це зустріч з відомими носіями вокального мистецтва народною артисткою України Ларисою Роговець, солістом Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка Ігорем Євдокименком, солістом Національної філармонії України Андрієм Маслаковим та ін. Перспективність абонементної роботи напрочуд відповідає розв’язанню низки взаємопов’язаних питань, які лежать у площині фінансових і творчих проблем.

Певну перспективу ми вбачаємо також у подальшому ствердженні мистецьких проектів філармонійного центру «Україна музична», «Україна європейська», «Музичні прем’єри сезону», «Духовні велети України», «Славетні імена землі Чернігівської» покликаних пропагувати творчість українських композиторів, поетів та видатних культурно-громадських діячів України. В рамках цих проектів пройшли вечори-концерти, присвячені творчості Т. Шевченка, І. Франка, М. Грушевського, Л. Горлача, М. Лисенка, М. Леонтовича, Г. Верьовки, Л. Ревуцького, О. Білаша, І. Шамо, І. Карабиця, В. Губаренка, І. Губаренко, Я. Цегляра, М. Демиденко, А. Зименка, І. Зажитька та ін. Зрозуміло, ми прагнемо і надалі продовжувати цю надзвичайно важливу роботу. В цьому контексті важливо налагодити планово-прогнозовану роботу з національними творчими спілками України, що дозволить нам підвищити художній рівень концертних програм та проводити роботу щодо підтримки українського мистецтва.

Кожен митець філармонійного центру вважає своїм громадянським обов’язком виступати з творчими програмами у зоні бойових дій та прилеглих територіях Донецької і Луганської областей. З великою вдячністю учасники бойових дій сприйняли виступи духового оркестру, академічного народного хору, академічного камерного хору ім. Д. Бортнянського, концертних виконавців філармонійного центру. Ця робота буде продовжуватися до повної нашої спільної перемоги на сході України.

Наголосимо на одному дуже важливому аспекті нашої філармонійної співпраці для чого, вважаємо, варто один з пленумів Національної Всеукраїнської музичної спілки чи Національної спілки композиторів України, (а, можливо, й спільний пленум) присвятити пошуку відповіді питання, щодо розгортання філармонійної справи в Україні. Пошлемося на конкретний приклад. За активного сприяння ректора Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського академіка, народного артиста України В. Рожка в рамках камерно-інструментального абонемента відбувся концерт всесвітньовідомого музичного ансамблю «Київ-Тріо» у складі українських музикантів лауреатів міжнародних конкурсів В. Винницького (фортепіано), Н. Хоми (віолончель) та заслуженого артиста України Н. Пілатюка. Виконання ними музики Ф. Шуберта (фортепіанне тріо мі-бемоль мажор), С. Рахманінова (тріо ре мінор) стало подією концертного сезону 2017 року. Поглянемо тепер на це явище з іншого боку і поставимо наступне запитання. Що необхідно зробити для того, щоб талановиті українські музиканти мали всі необхідні умови для організаційно-фінансового забезпечення своїх виступів не лише за кордоном, а й на Батьківщині?! Певен, всебічне обговорення такої важливої проблеми за участю Міністерства культури України, усіх зацікавлених сторін, сприятиме виробленню практичних рекомендацій, які дадуть добрі наслідки по розгортанню філармонійної діяльності в Україні та за її межами.

Чернігівський обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм - є дієвим організаційно-творчим механізмом розвитку філармонійно-концертної справи, спрямованої на консолідацію творчих сил України та поширення кращих зразків музичного мистецтва нашої держави.

ОЛЕГ ВАСЮТА, науково-популярний журнал «Музика». №3 / 2018